Елена Ивановна Полонская

Воспоминания художницы Лидии Ивановны Спасской о своей подруге Елене Ивановне Полонской – крестной маме её сына Никиты.

О Никитиной крёстной маме – тёте Лёле – монахине Елене. Ещё с детства она тяжкий крест на себя взвалила. Училась она в Луцке в женской гимназии, где и я. С ней в одном классе училась Верочка Сорокина – калека с детства: у неё ноги плохо работали, ходила она, еле-еле их передвигая, держась за палку, и обязательно под руку с кем-либо. Лёля ежедневно приводила её в школу и обратно домой отводила. После гимназии, в 1922 г., вместе во Львов поехали и поступили в университет.

Дубровский Иоанн Георгиевич

Из рассказов священника и врача-гомеопата Иоанна Георгиевича Дубровского художнице Лидии Ивановне Спасской.

Отец Иоанн Дубровский был необыкновенно духовным, добрым и чутким человеком, какие редко встречаются в наше время. Долгие годы он лечил людей от духовных и телесных болезней, используя свои знания в медицине и уповая на Господа. Глубокая вера в бесконечную милость небесного целителя и постоянная молитва к Нему помогали отцу Иоанну преодолевать ограниченность человеческих возможностей, побеждать земные недуги людей и излечивать тех, которые казались безнадёжными.

Иоанн Дубровский - воспоминания художницы Лидии Ивановны Спасской.

Воспоминания художницы Лидии Ивановны Спасской об отце Иоанне Дубровском, настоятеле церкви св. Параскевы Пятницы в с. Глуховцы.

Отец Иоанн Дубровский был необыкновенно духовным, добрым и чутким человеком, какие редко встречаются в наше время. Долгие годы он лечил людей от духовных и телесных болезней, используя свои знания в медицине и уповая на Господа. Глубокая вера в бесконечную милость небесного целителя и постоянная молитва к Нему помогали отцу Иоанну преодолевать ограниченность человеческих возможностей, побеждать земные недуги людей и излечивать тех, которые казались безнадёжными.

Художник Михайло Георгійович Якубович

Якубович Михайло ГеоргійовичУ наш складний час, коли всіх турбують насущні проблеми революції, політичної боротьби і зростання цін, поринаючи у бурхливий вир подій, людина майже забуває, що життя це не тільки мітинги, запекла боротьба і тяжка праця, що в ньому є інший вищий сенс. Про нього нам говорить мистецтво: краса врятує світ, маючи на увазі найперше духовну красу людини. Нетішинський художник Михайло Георгійович Якубович – один з небагатьох сучасних вітчизняних митців, в картинах якого розкриваються образи складного духовного розвою людини з його злетами і падіннями.

Ольга Яновська - художниця з Острога.

Ольга ЯновськаВідома російська художниця, уродженка Острога Ольга Дмитрівна Яновська прожила 98 років. Її довгий життєвий шлях, який охоплює майже ціле століття, розпочався у нашому місті. Любов до нього вона пронесла через все своє життя. Завжди підтримувала зв’язки зі своєю малою батьківщиною, кожний рік, починаючи з післявоєнних років до дев’яностих, приїжджала в Острог до своїх родичів Лисяних. В Острозі намалювала багато портретів, пейзажів, натюрмортів. Більше сімдесяти своїх картин художниця подарувала Острозькому музею.

Острозька художниця Лідія Іванівна Спаська

Лідія Іванівна СпаськаЛідія Іванівна Спаська народилась в день святої Лідії – 5 квітня 1910 р. в м. Умані, у благочестивій заможній сім’ї Івана Лук’яновича та Євдокії Лисяних, в якій була восьмою дитиною. Дитячі роки майбутньої художниці пройшли у батьківському маєтку в с. Гавчиці (нині Мурав’їще), недалеко від містечка Ківерці Луцького повіту. Величезне помістя включало десятки гектарів лісів, заливні луги, з яких поставлялось сіно на царські конюшні, пруди та кілька дерев’яних будинків. Іван Лук’янович був поміщик, який сам любив працювати на землі.
Лідія Іванівна згадувала, що в нього завжди були мозолисті руки, настільки сильні, що він міг зігнути підкову і зім’яти п’ятак. А ще батько був дуже доброю та чуйною людиною.

Петро Конашевич-Сагайдачний

Петро Конашевич-СагайдачнийПетро Конашевич-Сагайдачний народився в селі Кульчиці, біля Самбора, у православній шляхетській сім’ї. У молоді роки вчився в Острозькій академії. Про це говориться у «Вҍршҍ на жалосный погрєбъ зацного рыцєра… Пєтра Конашєвича-Сагайдачного» Касіяна Саковича: «Шов... до Острога, для наук уцтивих, которіі там квітли за благочестивих княжат, котріі ся в науках кохали, на школи маєтностей много фундували, аби ся молодь в науках уцтивих цвічила, церкві і тиж ойчизні пожитечна была». Нижче в тексті говориться, що «Там тєди Конашєвич час нємалий живши і наук в письмі нашом словєнськом навикши...». 

Герасим Смотрицький

Герасим  Смотрицький (р.н.н. - 1594)Від початку заснування в Острозькій академії працювала значна група висококваліфікованих спеціалістів. У своїй «Палінодії» (Книзі оборони Православної Церкви) Захарія Копистенський пише, що при дворі князя «найдовалися… и мовцы оному­ Димосфенови ровныи, и Сафановє, и иныє розличныи любомудрцы. Найдовалися и докторовє славныи, в грєчєском, славєнском и латинском языках выцвҍчоныи. Найдовалися и матєматиковє и астрологовє прєвыборныи». Плеяду вчених від початку діяльності академії очолював перший її ректор Герасим Данилович Смотрицький.
Г.Д. Смотрицький народився на Поділлі, можливо, у с. Смотричі, недалеко Кам’янця-Подільського, в сім’ї д’яка Данила, який в сер. XVI ст. переписав збірник для священика Василія. У пом’янику Межигірського монастиря, що під Києвом, серед черниць згадується «Мавра, отца Смотрицького мати».