Софійський соборСофійський собор — визначна пам'ятка давньоруського зодчества. В ньому яскраво виявилися основні риси архітектурного стилю періоду розквіту могутньої держави — Київської Русі — колиски трьох братніх слов'янських народів: російського, українського білоруського.
Собор споруджено в 1037— 1046 роках по велінню князя Ярослава Мудрого. В основу його плану покладено п'ятинефний тип хрестовокупольного храму.

Будівлю з трьох боків оточували відкриті галереї, увінчували тринадцять куполів. Фасади були прикрашені пілястрами, нішами, розписами.
За багатовікове існування собор не раз добудовували, реставрували. Внаслідок цього ззовні він дещо втратив риси початкової архітектурно-художньої композиції й набув форм, притаманних українському барокко XVIII століття.
Своїми масштабами, майстерним виконанням, різноманітністю й пишністю оздоблення Софія Київська не поступається перед жодною культовою спорудою XI століття. В ній зберігається найповніше для того часу зібрання фресок і мозаїк, яке дає найбільш повне уявлення про систему середньовічного живопису.

Софіївській собор фото
Центральний підкупольний простір і головну апсиду прикрашено мозаїчними творами XI століття. Коли під склепінням храму промінь сонця золотим мечем прорізує дрімотну тишу і падає на мозаїки, вони загоряються небесно-голубими вогнями сапфірів, золотавими топазами, ясно-червоними рубінами, весняно-світлими смарагдами...
Мозаїчна палітра налічує 177 колірних відтінків. Усього збереглося 260 квадратних метрів мозаїк.
Класична пластичність, ледь помітне токове нюансування, м'яке живописне ліплення фігур характерні для зображення Марії-Оранти (висота 5,45 метра), апостолів (композиція «Євхаристія»), архангела Гавриїла і діви Марії (композиція «Благовіщення»). Ці твори належать до шедеврів мистецької спадщини минулого.

Архів, фото 2015 р.
Особливістю Софії є вдале поєднання фрескового і мозаїчного живопису. Реставраційні роботи дали можливість очистити з-під вікових нашарувань понад 2000 квадратних метрів фрескового розпису XI століття.
Найстародавнішим зразком портретного жанру часів Київської Русі є композиція із зображенням сім'ї Ярослава Мудрого. Рідкісні фрески світського характеру прикрашають стіни двох башт, що ведуть на другий поверх (хори). Ваблять погляд сцени полювання, ігри й танці скоморохів, акробатів тощо.


Софія Київська була своєрідним державним і культурним центром в XI столітті. Тут відбувалися церемонії посвячення князя на престол, ради, на яких вирішувалися справи державної ваги, прийоми іноземних послів.
При соборі 1037 року було створено першу бібліотеку на Русі, тут складалися літописи. Протягом багатьох років храм був місцем поховання великих князів київських: у 1054 році похоронили у мармуровому саркофазі державного діяча Давньої Русі Ярослава Мудрого, у 1093 — його сина Всеволода, 1125 року — видатного державного і політичного діяча Володимира Мономаха.

Будинок митрополита на території Софії Київської
Величний архітектурний витвір давньоруської держави — Софійський собор, як і пісні, сказання, думи, є проявом народного генія, пам'яткою високорозвиненої багатогранної культури Київської Русі.
З 1934 року в Софії відкрито музей, територія навколо собору оголошена державним заповідником. Тут є ряд цікавих архітектурних пам'яток, в основному XVII—XVIII століть: дзвіниця (висота 76 метрів), митрополичий будинок, брама Заборовського тощо.

Софійський собор у Києві

Інформація взята з брошури "София Киевская", видавництво "Мистецтво", Київ, 1970р.

Як доїхати до Софії Київської ?

Адреса:  Київ, вулиця Володимирська, 24
Найближче метро: Майдан Незалежності | Золоті ворота
Софійський собор на карті:

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Коментарі: