Луцьк Наполеон ОрдаЛуцьк – місто обласного значення, центр Волинської області. Рахується одним з самих старих міст України. Луцьк знаходиться на берегах р. Стрий. Уже в добу неоліту територія міста уже була заселена. У передмісті Гнідаві було знайдено залишки землянок (IV тис. До нашої ери) та рештки двох поселень (III тис. До нашої ери). У період бронзи існували два різноетнічні поселення.

У передмісті Гнідава та Красного археологами було знайдено залишки наземних жител та землянок слов’янських поселень.
У давньоруській період на території Луцька було городище, а пізніше тут побудували фортецю, яка ще називається замком князя Любарта. На території міста у різних місцях знайдено декілька груп давньоруських курганів, в яких трапляються залишки від зброї, срібні монети XVII-XVI і тому подібне. 

Польський хроніст XV ст. Ян Длугош вважав, що місто Луцьк засновано в 1000 р. Киъвським князем Володимиром Святославовичем. Перша згадка про місто датується у 1085 році в Іпатієвському літописі. У цьому році один із внуків Ярослава Мудрого, володимир-волинський князь Ярополк Ізяслович розпочав війну проти київського князя Всеволода Ярославича, проте зазнавши поразки від війська, яке очолював син Всеволода – Володимир Мономах, втік до Польщі. А Мономах заволодів Луцьком. Місто було центром Луцького удільного князівства, яке до сер. XII ст. належало до складу Київської Русі, а після її роздроблення - до Володимир – Волинського. З 1199 року луцьк належав до Галицько-Волинського князівства. На той час Луцьк посідав друге місце на Волині (після Володимира) за економічним значенням та розміром.
Зараз Луцьк – місто з населенням близько 215 тисяч чоловік (станом на 2013 рік). Туристам що завітали до Луцька радимо побачити найголовніші туристичні об’єкти. Отож, що ж цікавого можна побачити в місті!?
Перш за все це Замок Любарта – візитка міста Луцьк. Замок розпочати будувати у 1350-тих роках, а завершили у 1430 роках, проте деякі елементи замкового комплексу змінювалися протягом наступних століть. З часу побудови замок був резиденцією князя Любарта. З деяким часом Луцький замок став улюбленим місцем перебування литовського князя Вітовта. За час його правління Луцьк рахувався неофіційною столицею Литви. Вітовт здійснює будівництво та укріплення замкового комплексу. В результату Верхній замок постав у цеглі. Східна і північна стіни домурувалися, а в місці їх з’єднання побудували Владичу вежу. Усі три вежі замкового комплексу покрили гонтом.
Після смерті Вітовта замок перейшов у власність до його наступника – Свидригайла. За час його правління на замок зазнав нападів Польщі та литовського війська Сігізмунда. Хоч і замок витримав оборону, проте його потрібно було укріпляти. Тому були нарощені стіни та побудовані конструкції для вогнепальної зброї та її обслуговування. Будівельні роботи наступних періодів не суттєво змінили образ замкового комплексу.
В наш час до комплексу Луцького замку належать три вежі: Любарта (в’їздну), Владичу та Стирову. Між собою вежі сполучені мурами. У Владичій вежі зараз знаходиться музей дзвонів (єдиний в Україні).
Свято-Троїцький собор – розташований на театральному майданчику. Собор є пам’яткою архітектури нац.. значення, головною церквою єпархії та кафедрою єпархіального архієрея. Собор являє собою два храми: верхній (Храм Святої Трійці) та нижній (Преображення Господнього).
Костел Св. Петра й Павла (Петропавлівський костел). Розміщений по вулиці Кафедральній у Луцьку. Будівництво костьолу почалося у 1616 році, керував архітектор Джакомо Бріано. У 1637 році було зведено купол храму, а ще через два роки костел освятили в честь апостолів Петра й Павла. В наш час костел являється кафедральним собором Луцької дієцезії.
Церква Івана Богослова – є першим християнським храмом Луцька та першою кам’яною спорудою міста. За різними даними було збудована в 1150-1170-х роках князем Мстиславом Ізясловичем. Церква була зруйнована, Мури, що збереглися, уже в наш час розкопав археолог з Петербурга М. В. Малевська. Поставало питання про відновлення церкви.
Повітова скарбниця, або ж єпископський будинок, розміщена на території Луцького Верхнього замку. Будівництво скарбниці було закінчено у 1807 році. Вона являє собою цегляний двохповерховий будиночок з колонами. На поч. XX ст. в приміщенні знаходилась скарбниця військового відомства. Згодом – управління міської пожежної охорони. Зовнішній вигляд повітової скарбниці не зазнавав кардинальних змін аж до 2004 року, коли керівництвом історико-культурного заповідника було збільшено висоту даху.
Лютеранська кірха розташована на однойменній вулиці у Луцьку. Пам’ятка архітектури побудована у 1906 році на місці монастиря кармелітів, що був знищений пожежами. Під час Другої світової війни кірха була пошкоджена. У 1960 році центральний шпиль кірхи був знесений бурею.Протягом тривалого часу кірха була «безголовою». А у 90-х роках XX століття пам’ятка була відреставрована. У наш час Лютеранська кірха відома ще як «Дім Євангелія», оскільки належить християнам – бабтистам.
У Луцьку є свій Будинок з Химерами (Замок Глованя). Насправді це діюча майстерня-будинок, який скульптор М. Головань будує усе життя. Будинок розміщений на території «Старого Луцька» (вулиця Лютеранська), поряд з річкою Стрий. Будівля прикрашена скульптурами різних стилів. Разом тут можна нарахувати більше 500-ти скульптур.
Покровська церква – розташована по вулиці Данила Галицького. Є пам’яткою архітектури національного значення, кафедральним храмом Луцької та Волинської єпархії. Скоріше за все, побудована князем Вітовтом. Сучасний вигляд церква набула у 1873-1876 рр. під час реконструкції. Нині Свято-Покровську церкву вважають найстарішою з діючих православних храмів.
Монастир бригіток - памятка архітектури національного значення, був заснований у 1624 році. Знаходиться по вілиці Кафедральній у заповіднику «Старий Луцьк». У 1624 р. Альбрехт Радзивіл передав свій палац в Окольному замку луцьким бригідкам.
У 1845 році у монастирі сталася пожежа, що сильно зруйнувала не тільки монастир, але й зашкодила самому місту. Згодом будівлі монастиря передали у розпорядження місту. У головному корпусі розмістилась поліцейська управа та пошта. З 1890 року монастир переобладнали під в’язницю, яку ще називали «Луцька тюрма». У 1941 році енкаведистами тут було розстріляно 2000 в’язнів. Про це сьогодні нагадує пам’ятна дошка та хрест. Нині у приміщеннях монастиря бригіток розміщений чоловічий монастир Української православної церкви Київського патріархату.
Аптека-музей розташована на вулиці Драгоманова. Заснована у середині XIX століття. Аптека являє собою одноповерховий будинок з двоповерховим підвалом. Засновниками аптеки є брати Адам та Петро Злоцікі. В той час в аптеці виготовлялися мазі, настойки та сиропи. Для їх приготування використовувалося біля 220 різних рослин. Протягом періоду проживання Лесі Українки в Луцьку, деякі ліки були виготовлені для неї саме в цій аптеці. У наш час аптека і досі працює, тут діє лабораторія в якій виготовляються ліки дерматологічного напряму.
Будинок Лесі Українки розташований поблизу костелу Св. Петра й Павла по вул.. Драгоманова. Тут протягом 1890-1891 рр. проживала родина Лесі Українки.

4.8125 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.81 (16 Голосов)

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити