Межиріч. МонастирМежиріч - село, що знаходиться за 4 км від острога, відоме своїм Межирицьким Свято-Троїцьким монастирем, що є найвидатнішою пам’яткою архітектури не тільки серед монастирських ансамблів Волині, але й усієї України. Він здавна привертав увагу істориків та архітекторів і часто згадується у працях, присвячених історії Волині та історії архітектури України. Головною і найдавнішою спорудою монастиря є Свято-Троїцька церква. За своїм планом та об’ємом вона нагадує собори Давньої Русі. 

Це хрестово-купольний тринефний, триапсидний храм. Шість масивних стовпів, поставлені посередині церкви, зорово діляль її на три поперечних та три поздовжніх частини-нефи (нави). Щоб поставити над церквою 5 куполів, застосували винайдену ще візантійськими зодчими так звану “конструкцію на парусах”, для чого стовпи, що посеред церкви, з’єднали між собою арками, а проміжки між арками заклали цеглою, таким чином, що утворились трикутники, які нагадують розгорнуте вітрило (парус).

Широкі частини трикутників, поєднуючись, створюють кола, на які і поставлені 5 вісьмигранних барабанів з високими вікнами і вісьмигранними шоломовидними банями. Простір, що утворюється між куполами, нагадує хрест. За звичай у візантійських та давньоруських церквах бані ставилися над кінцями просторового хреста, але в Межирицькій церкві, як і в інших церквах XV століття, вони поставлені не на кінцях, а в міжрукав’ях хреста.

Межиріч монастир
Архітектура церкви, як і всіх православних храмів, тісно пов’язана з християнською символікою, наділена глибоким містичним змістом православ’я. План церкви являє собою квадрат із вписаним в нього рівнораменним грецьким хрестом – символом православної віри. Хрест у християнському мистецтві є також символом мученичества та спасіння, найвищих поривань людини. Це символ самого Ісуса Христа. Дві його осі, що перетинаються між собою, символізують подвійну природу Спасителя: горизонтальна вісь – його земну сутність, а вертикальна – божественну. Монастир. Фото 2011 р.

В архітектурі Свято-Троїцької церкви переважають давньоруські традиції. Проте, характерною особливістю храму є те, що в ньому можна побачити деякі елементи західноєвропейської готичної архітектури. Вікна мають готичне стрільчасте завершення, напевно колись вони були прикрашені вітражами.

 

Апсиди перекриті готичними нервюрними склепіннями. Стіни храму підпирають ступінчасті контрфорси, які застосовувались зазвичай в готичних соборах як опорні конструкції. Контрфорси поставлені так, що їх осі майже всюди збігаються з осями опорних стовпів в храмі. Зараз контрфорсів вісім, а раніше існувало ще чотири, але вони були розібрані на початку XVII століття, під час прибудови до Троїцької церкви келійних корпусів.

Готичні елементи, які є незначною даниною впливам західноєвропейської архітектури, не порушують в цілому давньоруського образу церкви, а тільки надають їй своєрідної оригінальності, що робить її ще більш привабливою.

Монастир в селі Межіріч
Територія монастиря обнесена оборонними стінами, що утворюють неправильну трапецію. Вони оточують монастир ніби великою коштовною рамою, створюють величезну і неповторну архітектурну картину, яку можна добре роздивитись з дзвіниці монастиря. Загальна довжина мурів становить 410 м, товщина – 1,3 – 1,5 м, висота від 5 до 6,5 м. Головним матеріалом для побудови мурів послужив камінь-пісковик, а верхня частина стін була викладена з жолобчастої цегли. Біля північно-західної башти в західному мурі влаштовано ворота, які вели на подвір’я монастиря, а в північному мурі – невелику хвіртку. За східним оборонним муром проходить рів, а на відстані від нього 7-8 м. - оборонний земляний вал, що захищав не тільки монастир, а й весь Межиріч. У мурі влаштовані бійниці для фронтального обстрілу валу та рову. Таким чином укріплення монастиря було поєднано з укріпленням Межиріча. Межиріч. Свято-Троїцька церкваУ просторовій побудові Свято-Троїцької церкви вертикальні та горизонтальні членування споруди гармонійно співвідносяться між собою. Над нижньою частиною храму, що являє собою масивний, майже кубічний, паралелепіпед, урочисто підносяться на струнких барабанах п’ять куполів, увінчаних хрестами. Стрімкий порив до неба гармонійно єднається із сталістю та непорушністю головного об’єму. П’ять бань є символами Ісуса Христа та чотирьох євангелістів, всередині храму в центральному куполі зображений Христос Пантократор. Позолота робить цей купол подібним на сяючу золоту свічу, що символізує молитовне горіння християн до Господа. У такому храмі не можна не почувати себе радісно і святково.

Мистецтво на на всю потужність славить Господа, і молитва мовби сама злітає з вуст. По кутах оборонних мурів монастиря поставлено 4 оборонних башти. План кожної з них має форму правильного шестикутника, що відповідає призначенню башт – забезпечити ефективний фланговий обстріл уздовж оборонних мурів та ліквідувати “мертвий простір” біля їх підніжжя. Зона обстрілу з наріжних башт Свято-Троїцького монастиря була дуже велика. Вона досягала 250 градусів. Усі башти мають по два яруси бійниць, розміщених по центру кожної з п’яти граней, крім грані, зверненої в бік монастирського подвір’я. Розміри башт порівняно невеликі: зовнішня їх ширина дорівнює – 7-8 м, а висота змінюється залежно від перепадів рельєфу грунту. Перший ярус башт з стрільницями не має ніяких прикрас. Другий ярус оздоблений рустуванням граней шестикутника та оригінальним плетінчастим орнаментом.


Монастирські мури завершуються фігурними оригінальними зубцями типу “хвіст ластівки”, які чергувалися з зубцями овальної форми. У середньовічних західноєвропейських замках зубці – мерлони виконували оборонну функцію, прикриваючи захисників замків. Але зубці на стінах Межирицького монастиря служили скоріше для прикраси, ніж для оборони. На це вказують їх невеликі розміри – висота –0,90 м, ширина – 0,45 м, і те, що за зубцями немає бойового ходу зі сторони двору, по якому могли ходити захисники монастиря. Елементи монастирського муруТретій ярус має вигляд ажурної корони. На відміну від нижніх ярусів, зведених з каменю-пісковику, цей ярус зведений з цегли. У ньому зроблені круглі отвори для освітлення горища, тому мурувати верх з кам’яних блоків тут було неможливо, - значно простіше і зручніше було зробити це з цегли. Будівничі межирицького Свято-Троїцького монастиря належали до різних часів, використовували різний арсенал архітектурних форм різних стилів, але керувалися одними й тими самими принципами упорядкованості, гармонії і краси. Їм вдалося створити унікальний архітектурний ансамбль, який вражає величчю і красою і є справжньою перлиною оборонних монастирських комплексів України доби Відродження.

 

Давня легенда про заснування монастиря

Свято-Троїцький монастир в с. Межирічі – головна святиня Острозького краю має давню і багату історію. Її початок якої губиться в XI столітті. За однією з легенд, монастир заснували ченці з Святої Афонської гори, які до того, як прийти на Волинь, перебували на польських землях короля Болеслава Хороброго.

Але у 1023 р. король Болеслав, вплутаний у територіальні інтриги Римського папи, вигнав усіх “східних” монахів зі своїх володінь. Логічно припустити, що більшість вигнаних іноків осіла у густих лісах прикордоння Київської Русі. Можливо, що Свято-Троїцька обитель була заснована саме ними. За переказами, в густому бору, біля річки, на пагорбку, вони збудували невеликий дерев’яний монастир, у якому в праці, молитвах і постах проводили суворе пустельниче життя, підтримуючи навколишній люд у випробуваннях доброю порадою та втіхою, навчаючи людей наукам духовним і лікуючі немочі тіла. Мирне життя монахів перервала страшна татаро-монгольська навала 1241 року під проводом хана Батия. Місцевий історик Станіслав Кардашевич (1826-1887) записав про це ще одну давню легенду, почуту ним від старих людей. У ній розповідається про те, що багато років назад на тому місці, де нині Межирічі, в бору стояв монастир. Татарська орда під час одного з своїх страшних наїздів на Волинь, знищуючи вогнем і мечем тутешні околиці, не помилувала і цього, присвяченого Богові місця. Довідавшись про монастир, де під опікою добрих монахів зібралось багато люду, татари напали на обитель, ченців знищили, а людей прив’язали до коней і повели в неволю. Монастир спалили дощенту, від нього залишились тільки попіл та згарище, а в пам’яті людей – сумний переказ про його насельників, що поляглли з молитвою на устах смертю мучеників. Проте, коли згодом лихоліття татаро-монгольської навали минуло, нові монахи прийшли на це місце і відбудували обитель.
Свято-Троїцький Межиріцький Монастир. 2011р.


Перша письмова згадка про село Межиріч має місце у грамоті Великого князя Литовського Вітовта, написаній 3 липня 1396 р. в Луцьку. У цій грамоті Вітовт підтверджує своє попереднє надання для князя Федора Острозького міста Острога з прилеглими до нього землями, збільшуючи це надання кількома маєтками, серед яких був і Межиріч. Отже, у 1396 р. володарем с. Межиріч стає преподобний князь Федор Острозький, який в 1442 р. прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі, де і закінчив своє праведне життя. Князь Федор мав у Межирічі свій укріплений замок, що швидше всього був дерев’яний і являв собою городище - земляні вали, поверх яких був поставлений частокіл з колод із загостреними верхами. Посеред замку стояла дерев’яна Троїцька церква, яка була основою монастиря. Після загибелі храму від пожежі в середині XV століття, починається будівництво кам’яної церкви, що збереглася до наших днів.

Поблизу монастиря знаходяться ще дві архітектурні пам'ятки: Заславська брама та Піч XVI століття.




Розпорядок богослужінь
Будні дні:
Неділя, святкові дні:

6.00 – Полунощниця. Помянник.
7.00 – Братський молебен з акафістом.
7.40 – Часи.
8.00 – Божественна літургія.
17.00 – Вечірнє Богослужіння.

7.00 –Полунощниця.Помянник. Читання акафісту.
8.00 – Вхідні молитви. Початок сповіді.
8.40 – Часи. Літургія. Заказні молебни. Панахіда. Чин Панагії. Трапеза.
17.00 – Вечірнє богослужіння
24.00 – Нічне богослужіння

Вид на монастир. Фото 2010 р.
Заславська брама (XVI ст.)
Межиріч. Брама
Бані монастиря. 2011р.
Фото Бондарчука Віталія, 2010 р...
Піч Януша Острозького ( XVII ст...
Вид на монастир. 2011р.
2011 рік
Вид від річки
Гравюра Наполеона Орди.
Межиріцький свято-троїцький чол...

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Коментарі:

Коментарі   

 
0 # Іван 26.11.2013, 15:05
Зараз дзвіниця уже зовсім інша : :-?
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити