Дубно, замокДубно – одне з найстаріших міст Рівненської області нині є звичайним райцентром з незвичайною історичною спадщиною. Воно знаходиться за всього 45 км від обласного центру, а це приблизно 30 хвилин їзди автомобілем. Тому подорожуючи Рівненською областю, обов’язково відвідайте Дубно. Тут дійсно є що подивитися!

Місто, як і раніше, розташоване на берегах річки Ікви. Перша згадка про Дубно присутня в Іпатіївському літописі і датується 1100 роком – воно дійсно дуже поважного віку. Там, у літописі, поселення згадується під назвою Дубен та вказано що Дубно разом з Острогом було передано Чарторийськом та Буськом князеві Давиду Ігоровичу.
Далі місто згадується у 1149 році, у зв’язку з перебуванням на Волині князя Юрія Долгорукого.
1240 року Дубно спалили монголо-татари, після чого воно стало невеличким поселенням. З 1386 р. цей населений пункт є власністю князя Федора Острозького. У 1498 році Дубно одержало магдебурзьке право і дозвіл влаштовувати щотижневі базари й щорічний ярмарок. Територія міста поступово розширювалася, зростала кількість населення, розвивалися ремесло, торгівля.
Літом1648 року, під час Визвольної війни 1648—1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького, до Дубна вступили полки Максима Кривоноса.

У XVIII ст. місто двічі відвідав мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода. А наступного століття тут побували В. Г. Короленко і Т. Г. Шевченко, який оглядав місця, описані М. В. Гоголем у повісті «Тарас Бульба». Тут же збирав матеріал для опери «Тарас Бульба» видатний український композитор М. В. Лисенко.

Пам'ятники Тарасові ШевченкуПам'ятники Тарасові Шевченку
Станом на 2015 р. в Дубно проживає близько 40 тис. населення. У місті є залізничний вокзал, а через нього проходять автошляхи Е40 та Е85 європейського значення.

Цікавою є історія про аварійні тополі у міському парку Шевченка. Оскільки вони у будь-яку мить могли травмувати людей, дерева зрізали. Проте залишили високі пеньки, з яких місцевий майстер Микола Бондарчук вирізав унікальні скульптури. Серед них Костянтин Острозький (засновник Дубна), Тарас Бульба (козацький полководець), Михайло Грушевський (історик та політдіяч), Матір-берегиня України з гербом (повернута на схід країни).

Костянтин Острозький Дубно Матір-берегиня України

Михайло Грушевський Тарас Бульба в Дубно
Ось так креативно міська влада вирішила питання старих аварійних дерев. Доречі, замість зрізаних тополь було висаджено 12 дубків.

Однією з сучасних цікавинок міста є щорічний фестиваль «Тарас Бульба», який збирає величезну кількість любителів музики рокового спрямування.

Що ж цікавого можна побачити у місті Дубно | Пам’ятки Дубного

Найголовнішим туристичним об’єктом міста є Замковий комплекс, де зараз працює Дубенський історико-культурний заповідник.

Дубенський замок
До комплексу Дубенського замку входять відразу два палаци: князів Острозьких та Любомирських, а також північний та південний бастіони, замковий двір, надбрамний комплекс та міст.

Схема Дубенського замку

Надбрамний корпус

Замок князів Острозьких є однією з найдавніших споруд Дубна. Датою побудови вважається далекий 1492 р. Протягом свого існування замок не один раз перебудовувався та укріплювався. Зокрема, північний та південний бастіони з сторожовими банями були побудовані у XVII столітті. Замковий комплекс був оточений двома ровами, які при потребі наповнювалися водою з річки. За весь час існування замок жодного разу не взяли штурмом.

Палац Острозьких Палац Любомирських

Вежа

Після Першої Світової Війни фортеця залишилася без даху та перекриття, а від надбрамної вежі збереглися тільки портал з гербом князів Острозьких. Відбудований замковий комплекс був протягом 1934-37 років. Зараз нині цю героїчну споруду активно штурмують туристи беручи її приступом з допомогою вхідних квитків.

Адреса пам’ятки: м. Дубно, вул. Замкова, 7а.
 

Монастир кармеліток.

Монастир кармеліток
Монастир кармеліток у місті Дубно заснувала Анастасія Чернецька у 1660 році. Щоправда існує і альтернативна версія імені його фундаторки та дати заснування – вважається, що такою була княгиня Теофілія-Людвига Любомирська і зробила цей знаменний вчинок вона у 1702 році. Менше з тим – самі монастирські будівлі були побудовані раніше: костел 1630 року, монастирський корпус – 1686-го.

монастир кармеліток Колишній монастир кармеліток


Монастиреві належало село Занесення, яке згодом перетворилося в передмістя Дубно. Також у розпорядженні монастиря були сад, город та пасовисько.
У 1890 році вся територія кармелітського монастиря, разом з будівлями за царським указом була передана Хрестовоздвиженській пустині. Черниці ж були переведені у інші місця послуху. Перед тим як покинути приміщення монастиря вони, вочевидь нагадуючи новим власникам споруд християнський постулат про те, що усе матеріальне тлінне, примудрилися знищили усе що тільки можна було: вікна, підлогу, грубки і т.п.


Очевидно, православне відомство мало дещо інші онтологічні погляди і тому досить швидко все відбудувало, а костел перетворило на церкву в честь преподобного Іова Почаївського. Над в’їздною брамою надбудували дзвіницю, а над костелом – високий шпиль з банею.
З приходом польської влади, після 1920 року усі ці надбудови було знищено. А сам комплекс передають католицьким ченцям – кармелітам босим. Надовго вони там не затрималися – згодом монастир переходить до католицьких черниць – сестер Провидіння. Вони організували при монастирі професійне училище для дівчаток, де додатково навчали тих домашньому господарству, крою та шиттю. Після «золотого вересня» 1939 року монастир природньо ліквідовує явно неприродня влада, а його приміщення починають використовували для зовсім інших цілей.
До недавніх часів тут був онкодиспансер. З 2004 року колишніх монастирських корпусах розміщений Свято-Варваринський жіночий монастир та хоспіс.

Адреса: Дубно, вул. Т.Шевченка, 51.
 

Костел Яна Непомука

Костел Яна Непомука в Дубно
Був побудований у 1830-х роках. Ініціатором будівництва стає А. Осинський – місцевий парох. Радянська влада костел закриває, і робить у його приміщенні спортзал школи. Як результат –внутрішні розписи знищено, а фасад костелу понівечено.

Костел Яна Непомука

Тільки 1990 року споруді додумалися надати статус пам’ятки архітектури. Наступного року костел повертають віруючим неофіційно, а вже 1994 року громада стає його повноправним власником.

Адреса: Дубно, вул. К. Острозького, 18.
 

Велика Дубенська синагога

Дубенська синагога
Згідно з переписом населення 1865 року, з 7922 жителів міста Дубно – 6285 (80%) були особами єврейської національності. Тому в місті на той час було аж 15 синагог та молитвенних домів, 22 хедера, тобто єврейських початкових шкіл для хлопчиків, 2 чоловічих єврейських училища та єврейська типографія. Щоправда жорстоку боротьбу з часом та ідіотами змогла виграти лише одна синагога. Побудована вона була у XVI столітті. Завершенню зведення іудейської святині сприяв князь Любомирський. Одночасно із заснуванням синагоги при ній починає діяти хор, який часто виступає в інших іудейських храмах Волині, зокрема в Острозькій синагозі, та виконує найкращі композиції єврейської літургії.

Дубенська синагога фотоСинагога в Дубно
Дубенська синагога двічі зазнавала реконструкції: спочатку у 1782 р., а вдруге у 1920-х роках, оскільки отримала пошкоджена під час Першої світової війни. З 1993 р. приміщення синагоги входить до складу Дубенського історико-культурного заповідника. Стан будівлі у 2015 році показово продемонстровано на фото.

Дубенська синагога

Крім цього одразу за синагогою приймають втор сировину, макулатуру, пляшки і т.п., тому біля неї вештаються алкоголіки та наркомани, які смітять поряд та у самій пам’ятці архітектури.

Адреса: Дубно, вул. Кирила і Мефодія, 23.
 

Свято-Іллінська церква

Свято-Іллінська церква в дубно

Свято-Іллінська церква фото

Побудована у 1907 році на місці старої дерев’янної. Кошти на спорудження жертвували місцеві мешканці. Розташований храм на одній з найстаріших вулиць міста. У церкви декілька входів, власне головний і виходить на центральну вулицю. Скоріше за все, це й зумовило нетипову орієнтацію цього православного храму – входом на північ. Церква побудована у неоруському стилі. Нині храм діючий і належить громаді УПЦ КП.

Адреса: Дубно, вул. Д.Галицького, 13.
 

Монастир бернардинів

Костел бернардинів в Дубно

Монастир заснував Януш Острозький у 1614 р. Проте саме його будівництво розпочалось вже у 1627 році. 1658 року відбулося освячення костелу, проте зодчі роботи триватимуть і далі. Монастир зміг проіснувати до 1852 року, а це більше двохсот років. Тоді ж згорає Миколаївський собор і уряд зобов’язує князя Любомирського (власника Дубно у той час) побудувати новий собор. Любомирський відмовивляється і тоді усі приміщення монастиря Бернардинів передають православним. Костел пристосували під ортодоксальний собор.
Одну частину бувших приміщень ченців віддають для житла для духовенства, а іншу – архіву повітового суду.
Пристосування костелу під православний собор відбулося в 1875 році. Дах костелу, колись критий черепицею, а пізніше ґонтом, покривають бляхою; добудовують на ньому одну муровану та п'ять дерев'яних бань; стінний розпис в католицькому дусі переробляють на православний, в т. ч. латинські написи замінено слов'янськими, а 4-х римських пап перемальовано на 4-х євангелістів.
В такому стані був будинок собору, коли його повернули католикам після зайняття західних областей України поляками в 1921 році. В ньому знову розмістились ченці-бернардини і почалась ще одна переробка, цього разу назад – на католицький костел. Викидають іконостас, знову перемальовують настінний розпис. Необхідно було скинути й добудовані бані, та не знаходилось охочих це зробити, хоч винагорода була обіцяна велика. За розповіддю старожила Дубна А. Рафальської, нарешті знайшовся охочий, поляк Стась Мазуркевич.
Було це 1925 року, Мазуркевич заліз на дах і почав спилювати та розвалювати бані, а тим часом ксьондз того костела ходив унизу навкруги нього з молитовником у руках та молився, щоб Мазуркевич не впав з даху.
Та це не допомогло, бо він таки впав, але, коли падав, за щось зачепився і це пом'якшило його зіткнення з землею. Він лишився живий, але, пошкодив руки, і вони почали йому всихати. Стась молився про одужання, потім став постити. Він просидів на хлібі і воді 40 днів, але йому не полегшало. Згодом він все ж одужав, але сталося це набагато пізніше.
Цього разу бернардини у монастирі довго не затримались: в 1931 році у комплексі кляштора розмістилась папська місія «Про Руссіа» («Для Росії») з католицькою семінарією. Її завданням було виховувати ксьондзів східного обряду, щоб вони розповсюджували католицтво серед православних. В костелі знову встановлено іконостас і розпочалися відправи церковнослов'янською мовою, але поминаючи папу римського. На чолі цієї місії стояв єпископ Чернецький. Вони посилали своїх бородатих ксьондзів у православних рясах у села, де парафіяни були незадоволені своїми настоятелями. Ці посланці відправляли треби безкоштовно та збирали відписи серед селян, наче б то вони хочуть приступити до католицтва, а селяни думали, що це йдеться про зміну настоятеля і підписували.

Побутує думка, що ці нові господарі були уніати. Це помилка: українські грёко-католики підпорядковувались тоді львівському митрополитові Андрієві Шептицькому і відправляли службу Божу по церковно-слов'янськи з українською вимовою, тоді як ця місія складалась з т. зв. католиків східного обряду, які цілком підроблялись під православних і підпорядковувались безпосередньо Римові.
В 1937 році вони провели також зовнішню реставрацію костела, замінивши пірамідальне завершення дзвіниці фігурним у стилі бароко, в такому вигляді, яким воно було до 1950 року, покрили його мідною бляхою. Пізніше, при реставрації, цю мідну бляху замінено на звичайну оцинковану.
У наш час в приміщеннях колишнього монастиря розташована діюча Миколаївська церква Київського патріархату.

Адреса: Дубно, вул. Д.Галицького, 28.
 

Луцька брама

Луцька брама фото

Ця оборонна споруда розташована на старовинній дорозі з Дубного до Луцька. Брама була головним опорним пунктом на західному оборонному рубежі міста. Фортифікація була зв’язана з земляним валом та ровом із водою, через який перекидався міст до брами. Побудована башта була в кінці XV або початку XVI століття Костянтином Івановичем Острозьким.

Луцька брамаЛуцька брама 2015

Спочатку Луцька брама була двохярусною з наскрізним проїздом. Згодом добудовується третій ярус. Перші два яруси виконані з піщаника, третій – з цегли. У 1785 році, під час ремонтних робіт, були закладені арки проїзду, і на усіх трьох ярусах облаштовані звичайні приміщення.

Луцька брама

Після цього колись ефектна оборонна споруда (схожа на Луцьку вежу в Острозі) стала нагадувати маловиразну побудову, що відрізнялася від інших лише формою та грубими стінами (до двох метрів).

Адреса: Дубно, вул. Д.Галицького, 32
 

Спасо-Преображенська церква 1643 р.

Спасо-Преображенська церква  в Дубно

Побудована в 1643 році, на місці дерев’яної церкви, в якості уніатського храму при уніатському базиліанському Спаському монастиреві. Сам монастир, найімовірніше, був побудований ще у першій половині XV століття Василем Красним Острозьким або його сином – Іоаном Острозьким – у другій половині XV століття. Церква кам’яна, покрита залізом.

Спасо-Преображенська церква фото

Спасо-Преображенська церква фото

Раніше будівля з усіх сторін була оточена водами Сурмичського ставу. Тому 1887 році для прихожан будують новий міст. Зараз дістатися до святині не складає проблеми, адже знаходиться вона на суші і є діючим храмом УПЦ КП.

Адреса: Дубно, вул. І.Франка, 30.
 

Церква Пророка Божого Іллі 1992 р.

Церква Пророка Божого Іллі в Дубно

Дорогою до попередньої пам’ятки натрапив на ще одну церкву. Якби не купола, то ця споруда мало чим відрізнялася б від звичайного житлового будинку. Взагалі дивлячись на неї гадається: чи то громада мала недостатньо коштів, чи то рахувала що для спілкування з Богом не потрібно будувати величний храм. Архітектурної цінності тут не має. Побудована церква Пророка Божого Іллі у 1992 році.

Адреса: Дубно, вул. Стара, 54.
 

Це ще далеко не всі пам’ятки цього чудового міста. Ми ще обов’язково сюди повернемось за новою порцією вражень.

Цікаві факти про Дубно:

1. За неофіційною інформацію президент-втікач Віктор Федорович Янукович відбував своє перше покарання у Дубенській виховній колонії.

Використана література:

1. Пусько І. А. Іквою та Стиром на човні: Путівник. – Львів: Каменяр, 1982.-39с., іл.
2. Дубенський замок. Пам’ятка архітектури XV століття. Пам’ятка туристу, 2009 р.
3. Ігор Лозов’юк. Давні дубенські монастирі, дубенська друкарня, 1992 р.
4. Микола Іванович Теодорович. Історико-статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії. Том 2. Ровенський, Дубенський, Острізький повіти. Рівне, 2011 р. – 698 с.
5. Рычков П. А. Дорогами южной Ровенщины. Москва, издательство «Искусство», 1989 г.
6. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. Справ.-каталог). В 4-х т./ Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. – К.: Будывельник, 1983 – Т. З. Львовская область; Николаевская область; Одесская область; Полтавская область; Ровенская область / Редкол.: Г. Н. Логвин (отв. ред.) и др. 1985. 337 с., ил. Библиогр.: с. 335-337.
7. Інтернет ресурси.

4.8888888888889 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.89 (9 Голосов)

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити