Кам'янець-Подільська фортеця (фото вікіпедія)Вперше Кам’янець-Подільська фортецязгадується у січні 1374 року у грамоті, в якій литовсько-руський князь Юрій Коріатович, взявши згоду свого брата Олександра надав магдебурзьке право Кам’янцю. В грамоті було прямо зазначено що вона дається на самому замку.  Перші кам’яні укріплення замку були побудовані у XII-XIII столітті (за твердженням Г.Н. Логвина). Протягом XIV-XVI замок неодноразове перестроювали та добудовували.

Сучасний вигляд замку сформувався у середині XVI ст. Замковий комплекс унікальний тим, що в ньому вдало поєднано природній ландшафт та створений людиною оборонний комплекс. Фортифікаційний комплекс зазнавав багато нападів, проте всі вони були безуспішні, крім одного – у 1672 році багаточисельна турецька армія вибухом пороху зруйнувала «Нову» вежу і взяла замок.

Взагалі фортифікаційний комплекс складається з двох частин: Старої фортеці (що включає в себе 11 башт) та Нової фортеці (її збудували у XVII столітті, щоб вона прикривала Стару фортецю зі сторони поля). Нова фортеця будувалась під наглядом інженера-фортифікатора Теофіла Шемберга. Оборонна споруда являє собою подвійні глибокі насипні вали обкладені каменем, з ровом між собою.

Повернемося до старої фортеці. Кожна з її 11 веж має свою назву та історію. Найвища вежа побудована у 1505-1515 роках і носить назву «Папська», або ж в народі «Вежа Кармелюка». Папська тому що римський папа Юлій II виділяв на ремонт замку «данину святого Петра». У 1818 – 1823 роках у цій вежі був ув’язнений організатор бунтів проти поміщиків Устим Кармелюк, якого ще називають українським Робін Гудом, - звідси друга назва «Вежа Кармелюка». Хоча Кармелюк був спритний, і утік з цієї вежі у 1823 році.

Далі по периметру розташовані вежі Ковпак, Тенчинська, Ляська (Біла), Денна, Нова західна, Мала західна (не зберіглася),  Рожанка, Комендантська, Лянцкоронського, Нова східна, Водна.

Вежа Ковпак датована кінцем XIV початком XVI століття. Вежа має циліндричну форму, дах конусний. Вежа була сильно зруйнована під час турецько-польської війни (1672-1676рр). У наш час її висота – 22 метра.

Тенчинська вежа названа в честь Яна Тенчинського (польський каштелян, тобто службова особя, яка управляла замком). Ця вежа розміщена так, що на три четверті знаходиться поза межами замку. Висота башти – 21 м, має конічне закінчення.

Наступна - Ляська вежа, її ще називають Білою. Вона побудована у XV ст. У ній зберігалися єпископські цінності. Білою її називають тому, що в її кладці присутньо багато матеріалу білого кольору. Висота вежі – 22,5 метра. Над входом до башти з подвір’я замку можна побачити досить цікавий напис, вибитий у камені: «Вірний друг рідший за фенікса».

Денна вежа. Вона є найстарішою вежею Замкового комплексу. Датується XII-XVI століттям. У вежі розміщено багато бійниць та відсутній дах.

Нова вежа (або ж ще Велика), Збудована 1544 році. Розташування специфічне – вежа винесена за межі фортеці, але має з нею спільну стіну. Таке розташування забезпечувало маневреність під час бою. У серпні 2011 року – вежа була частково зруйнована через несприятливі погодні умови – сильний вітер та дощ.

Захіндна вежа побудована в ряді з Великою вежею. Разом вони захищали найслабшу стіну замкового комплексу.

Вежа Рожанка йде за Новою західною, а має таку назву тому що розміщена на розі (куті). Будівництво вежі закінчене у 1505 році, про це свідчить напис на кам’яній таблиці: «TVRIS CRESLAI ЕРІ VLADISLAVI ENSIS HVIVS СА STRI FVNDATO RIS IMPENSSIS EST FINITA 1505», що в перекладі означає «Вежа Креслава єпископа вроцлавського, котрого власним коштом будівництво замку закінчено 1505». Від цієї башти був підземний хід до башти «Водна».

Комендантська вежа розміщена між Рожанкою і Лянцкоронською. Має циліндричну форму та побудована з сірого каменю. Дах конусом. Датується XV століттям. Ця вежа вмурована у мур замкового комплексу. Вона слугувала оглядовим майданчиком для начальника гарнізону. Висота вежі зараз 9 метрів.

Вежа Лянцкоронська –велика трьохповерхова вежа. Збудована на початку XVI століття на кошти Яна Лянцкоронського (в честь нього і названа). На фасаді видно герб Лянцкоронського. Верхній ярус башти виконаний із червоної цегли, він виступає за основу. Висота вежі – 15 метрів.

Нова Східна (чорна) вежа маєп’ятикутну форму, розміщена справа від воріт замку. Рахується крайньою оборонною спорудою перед входом в замок. У цій вежі розміщений колодязь завглибшки 40 метрів. Механізмом підйому води слугувало велике дерев’яне колесо діаметром 4,5 метра. На східній стороні башні розміщена кам’яна таблиця з написом «1544. DEVS TIBI SOLI GLORIA. IOB PRAET. ARCHITECTOR», що означає « 1544. Боже, тобі єдиному хвала. Іов Претвич. Архітектор».

Водна вежа побудована на початку XVI століття. Знаходиться за межами замку, біля берегів р. Смотрич. Основним призначенням цієї вежі була подача води з криниці чи з річки до замку. Між цією вежею і вежею Рожанка був підземний перехід.

1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голосов)

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити