Колесники

Свято-Троїцька церкваУ селі Колесники знаходиться церква Пресвятої Трійці, яку знайти досить просто. Вона розташована вздовж дороги з Острога до Гощі. Але про неї згодом. Спочатку трохи історії села. Найбільш повну інформацію про цей населений пункт вдалося знайти не в книгах чи інтернеті, а на інформаційному стенді, що розміщений за кошти громадської організації товариства рибалок-любителів «Карась» (ГО ТРЛ «Карась») одразу біля церкви. Інформація, що далі частково взята саме звідти.

Вільгір

Свято-Покровська церкваСело Вільгір розташоване за 23 кілометри від райцентру – міста Гоща. Поблизу Вільгору виявлено курганний могильник доби бронзи та давньоруське городище. Село згадується у акті від 1545 року в описі земель Луцького замку, в числі яких згадується і городня Льва Андрійовича і братів його Вільгорських з Вільгора. Ця дата у різних джерелах вказана як рік заснування села. Хоча за іншими даними, згадка про Вільгір міститься у енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона під 1484 роком.

Синів

Церква Івана БогословаСело Синів розташоване у Гощанському районі Рівненської області. До райцентру – 7 км, до міста Рівного – 38 км. П.А. Ричков у своєму довіднику по Рівненщині вказує що село відоме з 1577 року. За однією з версій, назва села походить від імені Сенька Гостецького, який отримав земляний наділ від свого батька – гощанського поміщика. У дитинстві Сенька звали Сеньом, а звідси і Сенів.

Великі Дедеркали - мурований костел (нині діюча церква Святого Миколая)

Великі Дедеркали – село на Тернопільщині, Шумського району. Вперше у письмових джерелах згадується у 1545 році в актових книгах Кременецького замку. Хоча територія сучасного села заселена ще з давніх часів, що підтверджується знайденими тут залишками поселень черняхівської культури (III-VI ст.).
До нашого часу у селі «зберігся» мурований костел (нині це діюча церква Святого Миколая УПЦ КП.

Вовківці - церква Покрови Пресвятої Богородиці

Вовківці вперше згадуються у 1518 році, тоді Сигізмунд I Старий (Великий князь Литовський, Король Польський) підтвердив право володіння городничому Є. Сенютичу на деякі села, серед яких були і Вовківці. У селі знаходиться церква Покрови Пресвятої Богородиці. Побудована в 1703 році коштами прихожан. Дерев'яна, покрита жестю, з такою ж дзвіницею.

Новостав - церква святого Архістратига Михаїла

Новостав – село на тернопільщині, розташоване за 10 км від райцентру Шумська. Поблизу сіл Шумбара та Новостава збереглися залишки пізньопалеотичної та мезолітичної стоянок (17-10 тис. років тому), поселення трипільської культури (3 тисячоліття до н.е.) та знайдено римські монети 2 ст.
Вперше село згадується у 1513 році. У Новоставі знаходиться церква святого Архістратига Михаїла.

Малі Дедеркали - церква Божої Матері Казанської

Малі Дедеркали на Шумщині, тернопільської області. Село розташоване за 11 кілометрів від райцентру Шумська. У селі знаходиться Церква Божої Матері Казанської побудована у 1843 році завдяки священику Федорові Пекарському. У 1873 році обновлена коштами прихожан. В документах значиться як дерев'яна. У 2016 році церква діюча, належить громаді УПЦ. Проте вигляд церкви значно змінився: наполовину мурована, зверху обкладена вагонкою, встановлені пластикові вікна.

Малі Загайці - Свято-Іоанновський чоловічий монастир

Малі Загайці – село на Тернопільщині, відстань до райцентра міста Шумськ – 20 км. Вперше у письмових джерелах згадується у 1513 році, хоча більш відомою датою в історії Загайців є 1626 рік, саме тоді був закладений перший камінь під будівництво монастиря, який частково зберігся до наших днів.
Монастир (головна та єдина пам’ятка села) заснувала Ірина Ярмолинська – поміщиця, вдова Костянтина Ярмолинського (польського полковника). Благословення на возведення монастиря дав Київський митрополит Петро Могила та ігумен преподобний Іов Почаївський. Оборонну храм-фортецю, що збереглася до нашого часу, почали будувати у 1626 році. Дещо пізніше, Ірина Ярмолинська наділила монастир сінокосом, ставом, орними землями, млином та ін. В замін просила священнослужителів молитися про відпущення гріхів їй, та її близьким.
У 1709 році на монастир чинився тиск кавалерією з метою змусти перейти в унію. Обитель зазнала значної шкоди, було розграбовано майно, знищено цінні документи. В результаті у 1721 році монастир повністю став уніатським.
У 1749 році Стефан Ярмолинський (тогочасний власник Шумська) подарував для монастиря ікону Божої Матері, яка згодом отримала назву Загаєцької Всемилостивої.
У 1794 році монастир повернули православним. Протягом 1818-53 рр. при святині діяло духовне училище, а потім було переведено до Кременця. У монастирській бібліотеці зберігалося чимало важливих документів та стародруків, зокрема надрукована у 1581 році Острозька Біблія. Проте перед Першою світовою війною бібліотеку перевезли до лаври у Почаєві.
У середині XX століття монастир переживає занепад, а у 1964році його закрила радянська влада. Деякі будівлі монастирського комплексу передають для потреб місцевої влади, проте церква залишається діючою.
В 2001 році почалося поступове відродження святині, а у 2007 році було повернуто статус монастиря.
За рік до цього було викрадено Загаєцьку чудотворну ікону Божої Матері (XVI ст.), грабіжники також прихопили й інші цінні церковні речі. Зараз можна побачити тільки копію ікони, написаною у XIX столітті.
Чоловічий монастир святого Іоана Милостивого нині діючий, підпорядковується УПЦ МП. Хоча церкві уже 390 років, вона дуже добре збереглася до нашого часу, не зазнала кардинальних змін. Особливої уваги заслуговують оборонні риси будівлі.
Монастир розташований у мальовничій місцевості, серед каскаду озер та лісу. Єдиним мінусом є дорога, яка вщент розбита.

 Свято-Іоанновський чоловічий монастир на мапі: