Рохманів - Церква Святої Трійці 1730 р.

Рохманів - нині звичайне невеличке село, знаходиться за 3 км від райцентру Шумська. До нашого часу тут збереглася лише одна пам’ятка – церква Святої Трійці. А раніше тут був і палац, і монастир з типографією.

Про Рохманів, під іменем Пігаси, вперше згадується в початку XVI століття, коли першими володарями його являються дворяни Боготвині герба Корчак з Литви. Саме у 1513 році Сигізмунд I, король польський, надає Богушу Боготвину за його заслуги, в якості посла, обширні маєтності в Литві та на Волині. Тут йому разом з іншими селами та містечками дісталось село Пігаси, яке пізніше іменується Рохмановом (Рахмановим).

Церква Святої Трійці. Побудована у 1730 році коштами прихожан та князів Вишнівецьких. Дерев'яна, на кам’яному фундаменті. Покрита залізом, пофарбованим у 1872 р. мідянкою. Разом з церквою дзвіниця, побудована коштами прихожан. Крита залізом, у 1871 році пофарбована мідянкою. У 2007 році між прихожанами відбувся конфлікт, оскільки частина віруючих вирішила перейти у Київський патріархат. Зараз церква діюча, перебуває у користуванні прихожан УПЦ КП (?).

Про Рохманівський замок М. І. Теодорович у своїй книзі 1893 року писав: «Замок в Рохманові знаходився в південно-східній частині села. Нині від нього залишились одні розвалини. З трьох сторін він примикав до Шумського ставу, а з четвертої до самого містечка. З західної та південної сторони він оточений старою кам’яною, напівзруйнованою стіною, яка підперта тільки дерев’яними откосами. Довжина стіни з заходу 17, а з півдня 24 сажні; з східної і північної сторони фундамент цієї стіни ледь помітний. За 50 сажнів від цього замку на захід тягнеться вал, зроблений, очевидно, для прикриття замку, - висотою в 3 сажні, і проходить, в 16 сажнях від Рохманівського ставу, з півночі на південь, потім повертає на схід у впирається прямо в південно-східний кут самого замку. За 280 сажнів від цього валу, за містечком, знаходиться інший вал, який тягнеться з півночі на південь, від Шумського до Рохманівського ставу, довжиною в 200 сажнів, а висотою – 3. Скоріше всього він влаштований для прикриття першого валу від нападів ворогів».
Початок будівництва цього замку відносять до XIV ст, хоча достовірних історичних даних немає.
В 1672 році велика пожежа знищила Рохманівський замок та все що у ньому знаходилося. Тоді ж згоріли документи та привілегії, щодо місцевої Свято-Троїцької церкви (вони для більшої безпеки зберігалися у замку).

В 1675 та 1676 роках Рохманів настигає біда, в цей час татари повністю розорили та спустошили містечко, а мешканців забрали в полон. Тільки деякі спаслись у лісах.


Софія Михайлівна Боготвина, яка володіла Рохмановим у той час, в початку XVII ст. заснувала словяно-руську типографію – при православному монастирі. Тут у 1619 році ієромонах Львівського братства Кирило Транквіліон-Ставровецький надрукував «Євангелії Учительное». Крім цього тут було надруковано книгу «Чотирнадцять толкованій Апостольських посланій Іоана Хризостома», перекладена на руський язик Острозьким ієромонахом Кипріаном і видана коштами князя Вишнівецького.
Близько 1630 року, коли власники Рохманова князі Вишнівецькі зрадили православній вірі своїх предків та перешли в католицизм, припинила свою діяльність і Рохманівська типографія, метою якої було збільшення кількості богослужебних церковних книг для підтримка та поширення православ’я.

До нашого часу від монастиря та типографії не лишилося і сліду.

 Церква Святої Трійці. на мапі:

Куликів - Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Село Куликів розташоване на правому березі річки Іква. Відстань до райцентру – міста Кременець – 12 км. Вперше у писемних джерелах Куликів згадується у 1493 році. Тоді луцькому старості Петру Монтеградовичу належали села Дунаїв, Куликів та Рудка. У 1536 році село дісталося королеві Боні, яка мешкала у замку в Кременці. У 1545 році Куликів згадується в описі цього ж замку.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Побудована в 1742 р., ким – невідомо. В 1887 році капітально відремонтована коштами прихожан. Дерев'яна, покрита жестю. При ній у 1888 році побудована нова дзвіниця.
Під час 1 Світової війни у церкву влучив снаряд і церква згоріла. Після війни на місці старої церкви побудували каплицю. Згодом церкву розбудували, влаштували місце для хору та панахид, збудували дзвіницю. За радянських часів розширили вівтар. Після цього форма церкви не змінювалася.

У 2015 році більшість прихожан вирішили перейти і Київський патріархат. Але під час подання документів виявилося що громада УПЦ КП тут була зареєстрована ще у 90-х роках минулого століття. Виявляється усі ці роки у церкві правив священик Московського патріархату українською мовою. А малограмотні прихожани нічого не розуміли.
Тому 2015 року прийшли ті ж самі староста, хор та прихожани, відімкнули храм, і священик Київського патріархату почав службу. Священик МП прийшов коли у церкві вже служилося. Йому запропонували перейти разом з громадою в КП, але він відмовився.

 Церква Покрови Пресвятої Богородиці на мапі:

Старий Кривин

Свято-Воскресенська церкваЗа декілька кілометрів від Нетішина розташоване село Старий Кривин. Окрім залізничної станції тут є пам’ятка архітектури XVII століття – Свято-Воскресенська церква. Розташована на невеликому підвищенні біля центральної вулиці села. Проїхати селом і не помітити церкву – неможливо. Церква була побудована у 1763 році з дерева, без жодного цвяха (згідно опису Н.И. Теодоровича, 1889 р).Форма церкви нагадує корабель (у XVII столітті така форма називалася «кораб»).

Острозька синагога

Острозька синагогаОстрозька синагога - знаходиться у критичному стані. Сьогодні з першого погляду навіть тяжко впізнати в цій споруді одну із найстаріших архітектурних пам’яток міста Острог. Кидаються в очі бурі плями оголеної цегли в місцях облетівшої штукатурки та сміття поблизу та в середині приміщення. Колись внутрішній простір було розділено на три яруси деревинними перекриттями, через які на всю висоту пробивались чотири кам’янні стовби.

Успенський костел в Острозі

костел в ОсрозіУспенський або ж римо-католицький костел (XV—XIX ст.) розташований у центрі міста, недалеко від майдану. Костел постав на узвишші давнього підгороддя, на фундаменті культової споруди 1442 р. Найкраще він проглядається з боку міського скверу, закладеного на честь 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.
Під час неодноразових пожеж у XVIII—XIX ст. споруда горіла, а відтак перебудовувалася.

Богоявленський собор

Богоявленський собор та дзвіницяУ часи постійних спустошливих набігів завойовників та міжфеодальних сутичок навіть культові споруди мали оборонний характер. До такого типу споруд належить замкова Богоявленська церква XV ст. Вона була родинною усипальницею острозьких магнатів. Виразний, урочистий силует храму з 1526 р. протягом двох століть був офіційним гербом міста. Деякий час посаду настоятеля церкви займав відомий культурний діяч Дем'ян Наливайко.

Свято-Троїцький Дерманський жіночий монастир

монастир у ДерманіМонастир розташований у селі Дермань. Він з усіх сторін був обнесений оборонним ровом в який з ставка поблизу, так званого “мніха”, можна було запустити воду. Скоріше за все, першу невелику фортецю на даному місці звів ще Василь Красний Острозький. З поч. 1575 по осінь 1576 р., в Дерманському монастирі жив Іван Федоров (Федорович), який отримав тут від князя Острозького посаду управителя і навіть планував відкрити друкарню.

Церква Святого Михайла у Великій Радогощі

церква Святого Михайла Велика Радогощ – мальовниче село на Хмельниччині, до райцентру міста Ізяслав – 35 кілометрів. Тут знаходиться дерев’яна церква Святого Михайла. Точна дата побудови церкви невідома, проте особливості споруди свідчать що її звели на початку XVIII століття. У першій половині XIX століття був проведений ремонт, в результаті якого стіни усіх трьох зрубів замінили «лисицями», та був прибудований невеликий вхідний притвор, у плані - прямокутний. Розташована церква на невеликому підвищенні.