костел Святої ДоротиСлавута – районний центр у Хмельницькій області. Місто розташоване на берегах річки Горинь. Територія сучасного міста Славути була заселена з давніх часів. У місті та поблизу його виявлено рештки поселення доби неоліту. В урочищі Вершині досліджено залишки поселень і курган доби бронзи. Знайдено також речі часів черняхівської культури.

Перші письмові згадки про Славуту зустрічаються в документах XVII ст., коли край перебував під владою Польщі. У книзі «Історія міст і сіл УРСР» зазначається що на місці сучасної Славути раніше існувало два поселення — Деражня і Воля. Села належали князям Заславським. Близько 1630 року Деражню і Волю було об'єднано. Нове поселення спочатку називалося Славутиною, згодом Славутою. На офіційному сайті міста Славута, така версія заперечується, спираючись на те, що тут було одне село – Деражня Воля.
Кількість населення Славути зростала швидко. У 30-х роках XVII ст., коли вона перетворилася на містечко та отримала магдебурзьке право.

Ставок в СлавутіСтав Славута 2015 р.

Після возз'єднання Правобережної України з Лівобережною в складі Росії Славута, як і сусідні села, увійшла до Ізяславського повіту Волинської губернії. Вона залишилася власністю Сангушків і стала їхньою резиденцією. Старий, збудований в XVII ст. замок князь перебудували на палац, навколо якого розкинувся великий парк. У палаці були багата бібліотека з колекцією рідкісних книг, картинна галерея.
З першої половини XIX ст. пожвавився економічний розвиток Славути. 1803 року відкрито кінний завод для вирощування молодняка чистопородних арабських коней на продаж. У 1818 році виникла суконна мануфактура Сангушка. Дещо пізніше з'явилися паперова фабрика та механічний завод.
Нині у Славуті проживає близько 35 тисячі людей (станом на 2014 рік), тут діє ціла низка промислових підприємств, що в наш час не так часто зустрінеш у такому невеличкому місті.

Схема руху вантажного транспорту у Славуті

Про це нагадує інформаційний стенд при в’їзді в Славуту зі сторони Острога. Доречі, пивзавод, суконна та паперова фабрики засновані ще князями Сангушками. А чи не найсмачніше українське пиво так і називається - «Сангушко».


Що ж цікавого є у Славуті!?

Найпопулярніший туристичний об’єкт міста – костел Святої Дороти. Побудований у 1822-27 роках під керівництвом місцевого будівничого А. Брунака. Назвали костел в честь Дороти Сангушко – першої дитини князя Євстафія Сангушка та Климентини Чарторийської. Костел збудований з природнього каменю. Багато джерел гласить що костел зводився як копія костелу св. Евстахія в Парижі. Хоча, як на мене, це, м’яко кажучи, перебільшення.

Костел Святої Дороти у Славуті

Костел Святої Дороти у Славуті

Діяв костел до 1935 року. За свідченнями корінного місцевого жителя Клімаша Едуарда у 50-х роках XX століття з костелу були винесені усі захоронення, загалом біля 11 людей (серед них 1 жінка). Їх абияк скинули у викопану екскаватором яму недалеко від костелу.
Потім будівля використовувалася не за призначенням: там був спортзал педучилища, пізніше зберігалося зерно, був склад промислових товарів, і навіть зберігали розсипну сіль.
Віруючим костел передали у 1990 році. Згодом зробили реконструкцію та ремонт. Зараз костел діючий.

Цікавим туристичним об’єктом Славути міг би бути Палац Сангушків, проте він не зберігся.
У 1922 році руїни палацу були повністю розібрані.
палац Сангушків у Славуті

У місті є декілька своєрідно зроблених пам’ятників, наприклад, Меморіальний комплекс „Пантеон Слави", Пам’ятник автомобілю-воїну, автомобілю-трудівнику. Неподалік костелу можна побачити пам'ятник афганцям.

Пам'ятник афганцям

Пам’ятник автомобілю-воїну в Славуті

Меморіальний комплекс «Пантеон Слави» було зведено у 1986 р. над братською могилою 426 воїнів Червоної армії та членів партизанських загонів, що загинула на території Славутчини у період з 1941 по 1944 рр. тут же знаходяться місце спочинку Героя Радянського Союзу А. З. Одухи. Меморіал спроектований академіком архітектури Анатолієм Ігнащенком вражає своєї нетиповою, навіть незвичною конструкцією. Адже він виконаний у абстрактній стилістиці: на трьох плитах поміщено бетонний купол.

Пантеон Слави

Могила Антона Одухи

Через дорогу від "Пантеона слави" знаходиться Славутський історичний музей, біля входу в який на бетонних стовбах піднята військова та господарська техніка. Музей був відкритий у травні 1985 року. Двохповерхове приміщення у якому розташована експозиція побудоване хмельницьким архітектором Н.В. Чекердою. Загалом у музеї зберігається близько 2,5 тис. експонатів.

Славута музей


Міжнародний меморіальний комплекс поле памяті
Гросс-лазарет Славута.

Табір 301 або місце смерті 150 тисяч військовополонених. А історія втечі полонених заслуговує бути сценарієм для фільму.

Протягом 1941-44-х років під час фашистьської окупації міста, неподалік Славути існував табір у який звозили полонених військових Червоної армії. У таборі були нестерпні умови існування, голод, антисанітарія, катування, досліди над людьми та прямі вбивства.
За часів президенства Віктора Ющенка, було перезахоронено рештки радянських воєнополонених та впорядковано братські могили.

Цікавою є історія про спробу втечі військовополонених. Для цього було викопано 96 метровий тунель. В резутьтаті вдалося втекти всього 15-тьом полоненим. Під час побігу один з втікачів був помічений вартовим. Німецькі солдати знайшли вихід з тунелю, а згодом весь тунель був розкопаний зверху та засипаний.

Цікаво та детально про Славута-цвай табір 301 написано тут.

Памятник жертвам Славутского гетто

 Памятник жертвам Славутского гетто

Пам'ятник загиблим Славута

 

 

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (9 Голосов)

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити