Фортеця в Кам'янці-Подільському Кам’янець-Подільський – одне з найдревніших міст України, розташоване у південній частині Хмельницької області. У 1919-1920 роках був столицею України. Місто займає третє місце за кількістю архітектурних пам’яток після Львова та Києва, а старовинна Кам’янець-Подільська фортеця входить до сімки історико-архітектурних чудес України. Місто складається з старої та нової частини. Для туристів, звичайно, стара частина міста є більш цікавою.

Тут розташовані історичні пам’ятки, серед яких візитівка міста – старовинна фортеця, костьол, ратуша, греко-католицький храм та ін..

Велика кількість туристів постійно відвідує місто. Тут пропонується багато туристичних маршрутів, розповідається багато легенд, і проводяться яскраві фестивалі (наприклад, відомий на усю Україну, фестиваль повітряних куль).
Віднедавна у місті з’явилося патріотичне перехрестя – перехрестя вулиць Соборної і Огієнка розмалювали у стиль вишиванки.
Усе старе місто як суцільний музей, але що ж в першу чергу потрібно побачити туристам у Кам’янцю-Подільському?

Безперечно, це фортеця. Коли точно побудована – невідомо…Вперше Кам’янець-Подільська фортеця згадується у січні 1374 року у грамоті, в якій литовсько-руський князь Юрій Коріатович, взявши згоду свого брата Олександра надав магдебурзьке право Кам’янцю. В грамоті було прямо зазначено що вона дається на самому замку.  Перші кам’яні укріплення замку були побудовані у XII-XIII столітті (за твердженням Г.Н. Логвина). Протягом XIV-XVI замок неодноразове перестроювали та добудовували. Сучасний вигляд замку сформувався у середині XVI ст. Замковий комплекс унікальний тим, що в ньому вдало поєднано природній ландшафт та створений людиною оборонний комплекс. Фортифікаційний комплекс зазнавав багато нападів, проте всі вони були безуспішні, крім одного – у 1672 році багаточисельна турецька армія вибухом пороху зруйнувала «Нову» вежу і взяла замок.

Взагалі фортифікаційний комплекс складається з двох частин: Старої фортеці (що включає в себе 11 башт) та Нової фортеці (її збудували у XVII столітті, щоб вона прикривала Стару фортецю зі сторони поля). Нова фортеця будувалась під наглядом інженера-фортифікатора Теофіла Шемберга. Оборонна споруда являє собою подвійні глибокі насипні вали обкладені каменем, з ровом між собою.

Повернемося до старої фортеці. Кожна з її 11 веж має свою назву та історію. Найвища вежа побудована у 1505-1515 роках і носить назву «Папська», або ж в народі «Вежа Кармелюка». Папська тому що римський папа Юлій II виділяв на ремонт замку «данину святого Петра». У 1818 – 1823 роках у цій вежі був ув’язнений організатор бунтів проти поміщиків Устим Кармелюк, якого ще називають українським Робін Гудом, - звідси друга назва «Вежа Кармелюка». Хоча Кармелюк був спритний, і утік з цієї вежі у 1823 році.

Далі по периметру розташовані вежі Ковпак, Тенчинська, Ляська (Біла), Денна, Нова західна, Мала західна (не зберіглася),  Рожанка, Комендантська, Лянцкоронського, Нова східна, Водна.

Вежа Ковпак датована кінцем XIV початком XVI століття. Вежа має циліндричну форму, дах конусний. Вежа була сильно зруйнована під час турецько-польської війни (1672-1676рр). У наш час її висота – 22 метра.

Тенчинська вежа названа в честь Яна Тенчинського (польський каштелян, тобто службова особя, яка управляла замком). Ця вежа розміщена так, що на три четверті знаходиться поза межами замку. Висота башти – 21 м, має конічне закінчення.

Наступна - Ляська вежа, її ще називають Білою. Вона побудована у XV ст. У ній зберігалися єпископські цінності. Білою її називають тому, що в її кладці присутньо багато матеріалу білого кольору. Висота вежі – 22,5 метра. Над входом до башти з подвір’я замку можна побачити досить цікавий напис, вибитий у камені: «Вірний друг рідший за фенікса».

Денна вежа. Вона є найстарішою вежею Замкового комплексу. Датується XII-XVI століттям. У вежі розміщено багато бійниць та відсутній дах.

Нова вежа (або ж ще Велика), Збудована 1544 році. Розташування специфічне – вежа винесена за межі фортеці, але має з нею спільну стіну. Таке розташування забезпечувало маневреність під час бою. У серпні 2011 року – вежа була частково зруйнована через несприятливі погодні умови – сильний вітер та дощ.

Захіндна вежа побудована в ряді з Великою вежею. Разом вони захищали найслабшу стіну замкового комплексу.

Вежа Рожанка йде за Новою західною, а має таку назву тому що розміщена на розі (куті). Будівництво вежі закінчене у 1505 році, про це свідчить напис на кам’яній таблиці: «TVRIS CRESLAI ЕРІ VLADISLAVI ENSIS HVIVS СА STRI FVNDATO RIS IMPENSSIS EST FINITA 1505», що в перекладі означає «Вежа Креслава єпископа вроцлавського, котрого власним коштом будівництво замку закінчено 1505». Від цієї башти був підземний хід до башти «Водна».

Комендантська вежа розміщена між Рожанкою і Лянцкоронською. Має циліндричну форму та побудована з сірого каменю. Дах конусом. Датується XV століттям. Ця вежа вмурована у мур замкового комплексу. Вона слугувала оглядовим майданчиком для начальника гарнізону. Висота вежі зараз 9 метрів.

Вежа Лянцкоронська –велика трьохповерхова вежа. Збудована на початку XVI століття на кошти Яна Лянцкоронського (в честь нього і названа). На фасаді видно герб Лянцкоронського. Верхній ярус башти виконаний із червоної цегли, він виступає за основу. Висота вежі – 15 метрів.

Нова Східна (чорна) вежа маєп’ятикутну форму, розміщена справа від воріт замку. Рахується крайньою оборонною спорудою перед входом в замок. У цій вежі розміщений колодязь завглибшки 40 метрів. Механізмом підйому води слугувало велике дерев’яне колесо діаметром 4,5 метра. На східній стороні башні розміщена кам’яна таблиця з написом «1544. DEVS TIBI SOLI GLORIA. IOB PRAET. ARCHITECTOR», що означає « 1544. Боже, тобі єдиному хвала. Іов Претвич. Архітектор».

Водна вежа побудована на початку XVI століття. Знаходиться за межами замку, біля берегів р. Смотрич. Основним призначенням цієї вежі була подача води з криниці чи з річки до замку. Між цією вежею і вежею Рожанка був підземний перехід.

Що подивитися у Кам’янці-Подільському крім фортеці!?

Якщо ви відвідали замок, то обов’язково мали побачити Смотрицький каньйон - унікальне творіння природи. Стрімкі схили досягають висоти 50-ти метрів. Каньйон утворений течією річки крізь прадавні коралові рифи, що гостро виступали у вигляді пагорбів. Через каньйон побудовано декілька мостів. На території каньйону можна побачити водоспади (деякі з них сезонні, деякі постійні).

Новопланівський міст – пролягає через річку Смотрич, він з’єднує Старе та Нове місто.  Потреба у мості з’явилася у зв’язку з розвитком та зростанням чисельності населення міста. Будівництво моста було завершене 1874 року. Міст виник завдяки архітектору О. Песке (у 1864 році його призначили на посаду головного подільського містобудівника). Однак, процес будівництва проходив під контролем Я. Костецького (військовий інженер). Під час Другої світової війни радянські війська відступаючи з міста, скинули бомбу – вона пробила дерев’яний настил моста й вибухнула у річці. Міст відновили у 1947-1949 роках.  У 2005 році була проведена реконструкція мосту.

Довжина мосту становить 136 метрів, висота близько 38 метрів. Він спирається на шість кам’яних опор. З самого моста добре видно Гончарну башту. Поряд з мостом є сходи, що ведуть у долину річки Смотрич. А там можна побачити водоспад (27 м).

Гончарна вежа розміщена на скелястому березі річки Смотрич. Інша назва – вежа Альбрехта Дюрера (німецький художник, математик, теоретик мистецтва). Він ніколи не був у Кам’янці-Подільському, але вежа побудована з врахуванням його новітніх (на той час) ідей укріплення оборонних будівель.

Гончарна вежа  Гончарна вежа фото

Вежа побудована у 1583 році. Далі вежа закріпилась за цехом гончарів, які повинні були обслуговувати та підтримувати вежу.  У XIX столітті поряд з вежею побудували велику робочу синагогу. Зараз у цьому приміщенні ресторан.

Польська брама – своєрідний комплекс гідротехнічного оборонного комплексу міста. До цього комплексу входило п’ять башт: Надбрамна, Наскельна, Прибережна (знаходились на правому березі річки), та Лівобережна і Настінні (на лівому березі), крім цього були мури та шлюзи через річку. Внаслідок сезонних повеней, до нашого часу збереглися тільки три башні: Настінна, Наскельна та Надбрамна. Остання не мало постраждала вже за часів незалежної України. У 1994 році згорів дах башні, а зимою 2009 року стався обвал частини стіни. У 2010 році її реставрували, зробили накриття.

Турецький бастіон. Бастіон використовувався для оборони міста з північної сторони. Таке розташування дозволяло вдало вести обстріл дороги, котра веде до міста. Бастіон носить назву турецького, бо у 1672 році турки захопили Кам’янець і укріпили існуючу фортифікаційну споруду в цьому місці.  Матеріалом для укріплення був камінь зі зруйнованого монастиря домініканок. У 1753 р. Х. Дальке -  німецький фортифікатор та комендант фортеці того часу, здійснив реконструкцію фортифікації (тому іноді Турецький бастіон називають «форт Дальке»).  На поч. XIX століття на бастіоні побудували склад-магазин (автор проекту – Дементій Мелещенов).

У 1856 році Ян Пекарський (місцевий театрал) перелаштував магазин під театр. Перші декілька років тут ставилися п’єси на польській мові, а з 1861 – на російській.  У 1918 році театр припинив своє існування внаслідок пожежі. З Вітряною брамою  Турецький бастіон з’єднував суцільний кам’яний мур, але на поч. XX століття, з метою розширення проїжджої частини, ділянку муру розібрали на ширину проїзду.

Ратуша.  Побудована у центрі Старого міста. Вперше ратуша з’явилася в зв’язку з наданням місту магдебурзького права. Тоді будівля складалася із двоповерхового будинку і трьохярусної башти. Вони були об’єднані шляхом побудови двоповерхової пристройки у кінці XVI – початку XVII століття. Саме у цій будівлі приймалися усі найважливіші питання середньовічного Кам’янця.

Ратуша  Кам'янця

До 1793 р. у Ратуші засідав польський та українсько - польський (з 1703 р.) магістрат (крім 1672-1699 років, в період окупації турками, тут знаходилось турецьке управління).

Біля Ратуші оголошувалися вироки, проводилися страти та катування. Тут двічі катували Устима Кармелюка (Кармалюка).

У період 1870-1917 років у приміщенні Ратуші знаходився поліцейський відділ, а у підвальних приміщеннях утримували злочинців. Протягом наступних років було проведено декілька реконструкцій будівлі Ратуші. Тому зараз у цій споруді поєднуються елементи ренесансу, бароко та ампіру.

В наш час у приміщенні Ратуші розташований музей. Тут можна побачити експозиції «Історія магдебурзького права та самоврядування», «Історія грошей» (на 2 поверсі) та «Суд у середньовічному Кам’янці» (у підземеллях Ратуші).

Петропавлівська церква. Датою побудови вважають 1580 рік. Розташована у Старомі місті по вулиці Татарській. У XVIII століття церкву укріпили контрфорсами. У 1834 році церкву розширили в західному напрямку та збудували дзвіницю.  У різний час належала різним конфесіям, нині передана громаді УПЦ Київського патріархату.

ВИБАЧТЕ, СТАТТЯ НЕ ЗАКІНЧЕНА.

4.7777777777778 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.78 (9 Голосов)

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити