Хотинська фортецяХотин — місто в Чернівецькій області, розташоване на правому березі Дністра. У Хотині зберігся один з найбільших замків на Україні, мури якого були свідками багатьох історичних подій, зокрема відомої Хотинської битви 1621 р. Тоді турецький султан з 200-тисячним військом ішов походом на Україну, а війська польського короля підійшли під Хотин, щоб, спираючись на замок, дати бій султанові.


Оточене турками, польське військо направило на Запоріжжя послів до козаків з проханням прийти на поміч, обіцяючи різні «вольності» українському народові. Під Хотином сорокатисячне козацьке військо проявило небачену відвагу і героїзм. З допомогою запорожців турецьке військо було розбите. Як тільки для польської шляхти минула смертельна небезпека, вона одразу ж відмовилася від усіх своїх обіцянок. Але, незважаючи на це, Хотинська битва підняла самосвідомість українського народу, козаки відчули свою силу, здобули не тільки серед свого народу, але й в цілому світі голосну славу безстрашних бійців проти турецької навали. Щоб побачити замок, треба з міста пройти звивистою дорогою, вимощеною великими вапняковими плитами, на високі пагорби, порослі полинем і чебрецем. З горбів відкриваються величезні рови, облицьовані тесаним каменем, та засипані землею бастіони. Пройшовши браму цих зовнішніх укріплень, побачимо внизу, на дні природного амфітеатру громаддя велетенського замку. Вузенька стежечка з кам'яними східцями веде аж до самого підніжжя мурів. З кожним кроком вниз мури і башти ніби виростають, стаючи все вищими і вищими, упираючись в небо своїми зубцями. Хто ж і коли спорудив ці мури? Одні вчені вважали, що їх збудовано генуезькими купцями, які у XIII—XV ст. вели торгівлю по Дністру, інші—турками, коли вони захопили Хотин у 1711 р.
Археологічними дослідженнями встановлено, що поселення існувало тут з давніх часів. В X—XI ст. воно входило до складу Київської Русі, з другої половини XII — до складу Галицького, а пізніше — Галицько-Волинського князівств. Після татаро-монгольської навали, ймовірно, при князеві Данилі Галицькому було збудовано перші муровані укріплення, частину яких можна і зараз бачити в південнім мурі замку, недалеко від Північної башти. До того ж часу належить і білокам'яний храм, від якого знайдені уламки конок, фрагменти фресок та написів. З другої половини XIV ст. із занепадом Галицько-Волинського князівства Подністров'я переходить під владу молдавських господарів. Вигідне розташування, розвиток ремесла і торгівлі сприяли розквіту культури та економіки міста. Про це свідчить прекрасне рукописне Хотинське євангеліє XV ст., що зберігається в Публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна в Ленінграді.
У XIV—XV ст. замок Данила Галицького зазнає значних перебудов — зміцнювались стіни, розбудовувались муровані городні; платформа двору була піднята на 8—10 метрів, а на місці дитинця часів Данила Галицького «сів» внутрішній двір сучасного замку. Там, де був рів, що розділяв дитинець і підгороддя, збудували глибокі льохи, а над ними — два палацові корпуси, з'єднані між собою брамою, Двір оточили товстенними і високими мурами із закритими обходами-галереями і баштами — Північною, Західною, або Комендантською, та Східною. У зовнішньому дворі, на місці стародавнього підгороддя, було збудовано житловий корпус для гарнізону, замкову каплицю та колодязь. Крім того, на південному чолі замку звели три вежі, середня з яких була Надбрамна. Під час воєнних дій між польськими і молдавськими військами (1538 р.) замок був дуже пошкоджений. Вибухом було зруйновано східний корпус палацу (в'їзну браму) і частину східного муру. Ще більших руйнувань зазнала південна частина замку. Повністю було знищено наріжну Південно-Східну, Надбрамну та Південно-Західну башти. В 1540—1544 роках замок перебудовувався і востаннє розширявся в південному напрямку. Було зведено нову, Надбрамну вежу, яку можна бачити і зараз. В 1711 році, після захоплення Хотина турками, під керівництвом французьких інженерів будуються навколишні укріплення бастіонної системи, які не мають великої архітектурно-мистецької цінності.
Щоб відчути красу і велич замку, треба обійти його навкруги, побувати всередині, помилуватись тонкою білокам'яною різьбою порталу, каплиці та палацу, роздивитись барвисті орнаменти і фрагменти фресок.
Замок будувався залежним місцевим українським населенням під керівництвом своїх досвідчених майстрів, яким спала щаслива думка прикрасити величезні мури замку геометричними орнаментами з червоної цегли. Завдяки їм стіни справляють враження монолітних і надзвичайно могутніх. Орнаменти складаються з чотирьох смуг, утворених кількома квадратами, вписаними один в однин, та розташованими над ними чотир-ма рядами ступінчастих пірамід, завершених хрестами. Такі мотиви мають численні аналогії в українському декоративному мистецтві, особливо на Поділлі. Українські і молдавські селяни не тільки пліч-о-пліч билися проти ненависної феодальної неволі в повстанських загонах, але й працювали разом над створенням культурних і мистецьких цінностей. В оздобах палацу помітно зв'язок з молдавським народним декоратив-ним мистецтвом. В архітектурно-конструкторських особливостях (криті галереї-обходи, деталі різьби) багато спільного з подільським, галицьким оборонним будівництвом. З мотивами українського декоративного мистецтва, і зокрема з Поділлям, пов'язаний орнамент на стінах замку, що нагадує червоне вишивання на полотні, а чорно-жовто-червоні орнаменти в каплиці дають аналогії в мотивах оздоб подільських писанок. Отже, за мистецькими особливостями і декоративним ладом хотинський замок належить до найвидатніших витворів українського народу.
У наш час Хотинська фортеця – одне з найпопулярніших туристичних місць Буковини. Тут проводяться різноманітні фестивалі та знімаються фільми.

Крім фортеці у Хотині є ще декілька, звичайно менш відомих, цікавих архітектурних об’єктів. Наприклад, по вулиці Олімпійській розташована колишня вілла адвоката. Це одноповерхова будівля, побудована ту 1930 році, стиль - «необринков’ян» (популярний у міжвоєнний період в боярській Румунії). Зараз приміщення належить греко-католицькій громаді.
На перетині вулиць Рєпіна і Свято-Покровської знаходиться колишня будівля митниці. Побудована в XVII – XVIII ст., має товсті стіни прикрашені орнаментом з цегли червоного кольору.

 

Література:

1. Г. Н. Логвин., Хотин. Замок (На украинском языке)., Видавництво «Мистецтво», Київ – 1967.

2. Давид Ноевич Гоберман, ПО СЕВЕРНОЙ БУКОВИНЕ, Ленинград "Искуство", 1983. 

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити