ПОБАЧИТИ ЧЕРНІВЦІ І ЗАСПІВАТИ. Парафраз знаменитого крилатого вислову знаменитого письменника Іллі Еренбурга про Париж не просто так винесено у якості назви цього допису. Адже Чернівці по праву вважаються пісенною столицею України (Іво Бобул, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Назарій Яремчук починали свою кар’єру саме тут). До того ж  місто є суцільною пам’яткою архітектури, а остання, як відомо, є музикою застиглою в камені.

Свій життєпис Чернівці починають ще 1408 року. Давайте прямо зараз здійснимо прогулянку містом де кожен об’єкт архітектури бринить своїми видимими тільки для душі нотами мелодії. Якщо Ви прибули у Чернівці потягом, то будете приємно здивовані опинившись тільки на самісінькому порозі міста — його залізничному вокзалі. Двоповерхове приміщення станції побудоване у стилі модерн. На його вишуканому фронтоні Ви зможете побачити скульптуру богині-вісниці Іриди котра вітає та проводжає усіх хто проходить через вокзал.

Ще більше Ви будете вражені потрапивши до центру міста. Його характерною особливістю є те, що наявність великої кількості старовинних споруд сконцентрованих в одному місці призвела до утворення справжнісіньких архітектурних ансамблів. Одним з таких є Театральна площа. Її оточують такі пам’ятки архітектури, як Чернівецький міський театр (1905 р. побудови), псевдобароковий Єврейський Народний Дім (1908 р.), з його стилем  різко контрастує Румунський Народний Дім (1940 р.), що збудований у стилі конструктивізму. Компанію цим пам’яткам складає один із корпусів Буковинського медичного університету (1910 р., стиль модерн). У серці площі розміщено пам’ятник письменниці-феміністці Ользі-Кобилянській.

А тепер уявіть собі, що такий комплекс у Чернівцях не єдиний. Окрім Театральної, є ще Центральна площа. Дійшовши до неї Ви зможете на власні очі побачити міську ратушу збудовану у 40-х роках ХІХ ст. в стилі пізнього класицизму та будівлю де нині розміщений художній музей (1901 р.) — один з кращих екземплярів  віденської сецесії.

Якщо дозволяє час, окрім двох попередніх, Ви просто зобов’язані приділити увагу будинкам розміщеним на вулицях Головній та Ольги Кобилянської. Остання, до речі, є єдиною пішохідною вулицею Чернівців.

Проте перебуваючи біля всіх попередніх старовинних споруд Ви все ж стійко почуватимете себе людиною ХХІ століття. Справжнього відриву від реальності з перенесенням Вас у іншу часову епоху  можна добитися біля наступного об’єкту подорожі містом. Таким є бувша Митрополича резиденція де нині розміщено Чернівецький національний університет. З трьох сторін вона оточує своїх відвідувачів приміщеннями корпусів (Митрополичий, Семінарський, Монастирський), з четвертої відсікає зовнішній світ  муром та парадною брамою. Людина опинившись на території резиденції відчуває ніби опинилася у далекому-далекому минулому. Проте, що показово, вона не може визначити, що ж це за епоха. Причиною тому є унікальна архітектура головного офісу митрополитів. Яких тільки стилів тут не побачиш: романський, візантійський, готичний, мавританський, східний !!! Водночас ця еклектика не створює жодного відчуття механістичного поєднання, ба більше — сукупність усіх елементів резиденції створює відчуття гармонії між ними. Причин тому дві: коричнева цегла із котрої побудовано всі корпуси даного шедевра та гуцульська орнаментика на черепиці усіх дахів. Не менше вражень відвідувач отримує і від інтер’єрів резиденції митрополитів головними частинами котрих є Мармурова, Червона, Блакитна і Зелена зали. Творіння архітектора Йозефа Главки по достоїнству оцінюють його сучасники та нащадки — у 2011 році резиденцію включають до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Якщо Ви думаєте, що це все чим можуть здивувати Вас Чернівці, то глибоко помиляєтесь. Тільки культових споруд у місті нараховується 15 одиниць. Збудовані вони були у діапазоні від XVII  і до ХХ ст. А ще  у даному населеному пункті є 24 пам’ятника …

Під час візиту підвела погода ? Не біда ! Вам люб’язно відкривають свої двері 9 музеїв міста. Серед них Чернівецькі художній та краєзнавчий музеї, музей авіації, архітектурно-ландшафтний музей архітектури і побуту, звичайно, меморіальний музей автора «Червоної рути» Володимира Івасюка.

До речі, недалеко від міста на Пруті знаходяться дві фортеці — Кам’янець-Подільська і Хотинська та гори Карпати.

Місцеві жителі часто називають Чернівці «малим Віднем». Проте, думається, що дуже пасує місту і фраза Ернеста Хемінгуея: Чернівці дійсно є святом, яке завжди з Вами. І тому покидаючи його Ваша душа співатиме від щастя. Усіма октавами, зовсім трішки не дотягуючи до співу Івасюка.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (5 Голосов)

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити